Ван-Гог

1.
Тобі всі сказані свої слова
Я позбирав як кусочки скла
І тільки вітер знає правду про нас.
Я думаю вдень і думаю вніч
Я знов не знаю у чому річ
Наша доля зла, все вирішить час.
Йде з неба дощ, а під небом ми
В наш дивний світ ми самі прийшли
Неправда правду замінює знов
Із давніх ран витікає кров
Шалений ритм і шалене буття
Я кажу: Стоп - то не для мене життя,
І тільки ти так хочеш, ти - а не я.
Приспів:
Твій ніжний дотик, я більше вже ніяк не відчую,
Я більше вже не твій, але часом
Тебе у снах своїх я знов намалюю.
2.
Земля біжить у мене з під ніг
В душі зима і холодний сніг
І тільки знаю - ще надія жива
Так мало часу, так мало днів
Я довго не спав, я зголоднів
Я вже, напевно, догораю до тла.
Про тебе сон мій такий сумний
Я в ньому сам і фінал простий
Тягар прозріння на мене паде
Скажені будні і дітись ніде
Шалений ритм і шалене буття
Я кажу: Стоп! То не для мене життя
Це тільки ти так хочеш, ти - а не я!