Дима Монатик

А може вже досить, я ж знаю все навпаки
Я вірю в любов, коли ти читаєш мої думки
Нам важко прийшлося, скуштували той дим сповна
Ним дихаємо й досі, була надто люта зима
Відкрий своє серце, там чекають когось, стривай
Я знаю, хто це, дай нагадаю — це я
Крапля швидко до землі, як промінь сонця з неба
Як вітер швидше всіх, я до тебе
Щоб постріл не лунав, нам мир усім так треба
Як час іде, так я піду за тебе
Приспiв:
Повір мені, я у тебе є
Повір мені, ти і я — єдині
Повір мені, я у тебе є
Повір мені, ти і я — єдині
А може вже досить, я ж знаю — все не так
Ми живемо в один такт, iнакше не можем.
Ти склади свою зброю, я знаю — ти відчуваєш мене
Ми ж одне і те саме. Ми одне і те саме
Одне і те саме ми
Щоб постріл не лунав, нам мир усім так треба
Як час іде, так я піду за тебе
Приспiв:
Повір мені, я у тебе є
Повір мені, ти і я — єдині
Повір мені, я у тебе є
Повір мені, ти і я — єдині
А може вже досить, я маю мрiю
Жити в країнi, в якiй ми єдині
В якiй щаслива кожна дитина, кожна родина
В якiй, я можу бути людиною
В якiй немає вiйни i ненавiстi
I ми можемо смiливо вперед йти
В якiй, я бачу свiло i не бачу зброю
В якiй, я пишаюсь тобою i собою
А може вже досить, все не так, я знаю
Ми живем в один такт, я знаю
Країна не впаде на коліна доки ми єдині
Україна не впаде на коліна доки ми єдині
А може вже досить, а може вже досить
А може вже досить, а може вже досить
А може вже досить, а може вже досить
А може вже досить, а може вже досить
Повір мені, я у тебе є
Ти і я — єдині