Тартак

Зимна зима заморозила морозом мармизу.
До лісу полізу – назбираю хмизу.
Розведу багаття багате,
Хай дає тепла забагато!
Підливаю масла та піднімаю гасло:
"Гори, гори ясно – аби не загасло!
Гори, гори ясно – аби не загасло!
Гори, гори ясно – аби не загасло!"
Навколо багаття стрибаю,
Дострибався аж до Миколая.
А на Миколая вітер пісню співає,
Хуртовина гуляє, крутить, колихає.
І креслить на вікнах мороз візерунки –
Квіти жінкам, дітлахам подарунки!
А я ліпше зліплю собі снігову бабу –
Таку білу, пухнасту, неначе кульбабу.
Яка гарна снігурка – очі-вуглинки,
От тільки, шкода, замість носа – морквинка!
А це я їй морквинку ту вставив,
Таку довгу, товсту та яскраву.
А зима та – то зла, то ласкава,
То сувора, то ніжна, мов пава!
Зимаматимачеха! Зима!
Але поки ми співали, танцювали, стрибали,
Немало часу минало, минуло часу немало.
І ось уже рік від воріт – рип! Рип!
І новий на поріг – стриб! Стриб!
Навколо зеленої красуні-ялинки
Кружляли в святковому танці сніжинки,
Вели хороводи малесенькі дітки,
А разом із ними ще й дядьки та тітки!
Пили та гуляли – Новий рік зустрічали.
О-о-о! А ось і Різдво!
"Добрий-добрий-добрий-добрий-