Юлія Рай

Я не вірила віщим снам
Що судили розлуку нам
Не дивилась у людськії очі
Марно снила я щастям своїм
В яснім небі почула я грім
Хто коханню моєму наврочив
Я благала ти мене не врятував
Так безтямно іншу покохав мій любий
Заворожене щастя моє
Оповите журбою
Бо по-справжньому щиру любов
Не розділиш на троє
Заворожений зваблений ти
Але щастя вам вдвох не знайти
Пройде час і минуть її чари
І повернешся ти у той час
Коли доля співала для нас
Знай прокинешся ти від омани
І благатимеш мене врятуй крізь сльози
Вибач але серце не забуло грози
Заворожене щастя моє
Оповите журбою
Бо по-справжньому щиру любов
Не розділиш на троє
Ти очима мене шукав
Обертаючись у минуле
Та невже це ти мене звав
Та невже це я не почула
Знову вільні як ті птахи
Та чи люба такая нам воля
Долі дві немов два береги
Дві душі у стражданні та болю
Заворожене щастя моє
Оповите журбою
Бо по-справжньому щиру любов
Не розділиш на троє