Без Обмежень

Ти була лагідна як море,
Ти недосяжна наче небо,
Така цнотлива і прозора,
І сонце прохолодніше за тебе.

І всесвіт сяє твоїм світлом,
Відлуння в горах – шепіт твого сну,
А я, захочеш, стану вітром,
Зловити б тільки посмішку одну.

Приспів:

Чому так зорі запалали,
Зорі запалали, мені?
Чому так зорі запалали,
Зорі запалали, на весні?
Як нам зорі запалали,
Зорі запалали, ясні...

Коли туману вже не стало,
А сонце пробивається крізь сни,
Не прокидайся ще зарано,
Не прокидайся, трохи ще поспи.

Закрию промені собою,
Побудь зі мною прошепчу,
Дай я надихатись тобою,
Дай я намріюсь, досхочу

Приспів (2)